Європеїзація правопорядків третіх країн: шлях від імплементації Угоди про асоціацію Західних Балкан, Молдови та Грузії

На шляху імплементації Угоди про асоціацію у кожної країни виникає чимало складнощів, які рано чи пізно доведеться подолати й Україні, чиїми побратимами в цій справі є Грузія, Польща та Західні Балкани. Саме під час міжнародної науково-практичної конференції “Європеїзація” правопорядків третіх країн – імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”, що мала місце в Інституті міжнародних відносин КНУ імені. Т. Шевченко за підтримки Проекту ЄС Association4U, можна було почути відповіді на питання про міжнародний досвід та обмінятися думками з закордонними експертами щодо майбутніх перспектив та складнощів та з якої сторони до них підходити.

У заході взяли участь як представники Уряду, Адміністрації Президента України, Представництва ЄС в Україні, так і науковці та експерти з євроінтеграції.

Під час конференції було обговорено інституційні та правові аспекти імплементації Угоди про асоціацію Україна – ЄС, актуальні питання гармонізації законодавства України до норм ЄС, основні виклики та шляхи їх подолання у цьому процесі.

«Угода про Асоціацію є потужною основою для розбудови взаємодії України та ЄС», – зазначив Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юґ Мінґареллі.

За його словами, цей процес буде нелегким та матиме чимало перешкод і може зайняти до 7 років. Втім, пан Мінґареллі висловив оптимізм з приводу його реалізації і порадив брати приклад із Західних Балкан, Молдови та Грузії та обмінюватися своїми найкращими практиками. Також, на думку Мінґареллі, для більш ефективного впровадження Угоди слід залучати громадянське суспільство, яке має виступати в якості наглядача за діями Уряду і Парламенту.

У свою чергу, представники українських органів виконавчої та законодавчої влади відзначили, що виконання Угоди є комплексним завданням, що потребує посилення інституційної спроможності, моніторингової складової, а також активної експертної взаємодії, в тому числі з громадським сектором.

 

Окрім цього, учасники підняли питання європейських цінностей в Угоді про асоціацію.

«Цінності починаються в головах кожного із нас, і наші дії мають визначатися через призму цінностей ЄС», – зазначив професор Михайло Мікієвич, викладач Львівського Національного Університету ім. Івана Франка.

А професор Роман Петров, викладач Національного університету «Києво-Могилянська Академія», виокремив риси Угоди про асоціацію, які роблять її унікальною поміж подібних угод ЄС:

  • Комплексність (правовою базою є не лише Угода про асоціацію, а й тісна співпраця в сфері безпеки і зовнішньої торгівлі).
  • Всеохоплюючий характер
  • Умовний характер (виконання Угоди має значний вплив на поступове відкриття ринків).

Зі свого боку, голова Європейського відділу зовнішньої політики, професор Стівен Блокманс порівняв укладання Угоди про асоціацію з ЄС у Сербії та Україні. Він дійшов висновку, що ситуації та процеси, що відбувалися під час укладання угод є практично ідентичними. Втім, він зазначив – в Україні ситуація, хоча й схожа на сербську, але трохи краща у галузі імплементації реформ ЄС.

Про досвід Хорватії на європейську шляху розвитку розповів професор права, викладач Європейської школи права у Вестмінстерському університеті Лондона Адам Лазовські. Він повідомив, що Хорватія стала першою країною, яка зуміла розв’язати всі свої проблеми та територіальні спори задля інтеграції в ЄС. Також відзначив всі проблеми, які стояли на шляху Хорватії – політичні, економічні, соціальні, технічні, психологічні. Попри це, Хорватія таки стала членом ЄС вже у 2013 році.

«Якщо нам вдалося, значить вдасться будь-кому», – резюмував свій виступ пан Лазовські.

Опубліковано у Експертам, Новини | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.