Хто в українському бізнесі легше за всіх вийде на ринки країн ЄС?

Зовсім скоро, в цю п’ятницю, Україна підпише економічну частину угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Очікується, що після ратифікації угоди Верховною Радою вже восени почне запроваджуватися зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС – тепер вже у двосторонньому порядку. Зважаючи на те, що ЄС раніше вже надав торговельні преференції, які діяли в односторонньому порядку, український бізнес мав змогу потренуватись, як йому працювати на європейських ринках.

Не відкладати ратифікацію у довгий ящик

Переносити чи відкладати ратифікацію угоди про асоціацію – не входить в інтереси жодної зі сторін. Інакше Україна може залишитися без торговельних преференцій, але з високими митами на експорт продукції до країн ЄС. На цьому наголосив керівник управління програм допомоги Україні в представництві ЄС в Україні Ендрю Расбаш.

“Паралельно з ратифікацією угоди в ЄС, відбуватиметься її ратифікація і в Україні. І тут є головна проблема у тому, що необхідно встигнути завершити ратифікацію до серпня, аби її тимчасове застосування почалося до завершення дії автономних торговельних преференцій. Якщо Верховна рада не зможе вчасно ратифікувати угоду, домогтися продовження пільгового режиму буде дуже складно. Пролонгація торговельних преференцій – це дуже складний процес”, – заявив Расбаш.

У разі ратифікації угоди про асоціацію на початку вересня, її застосування почнеться не раніше 1 грудня. А 1 листопада завершується дія автономних преференцій, наданих Євросоюзом Україні у квітні.

Загалом же в ЄС оцінюють майбутні прибутки України від УА з ЄС в 1,2 млрд євро на рік. “УА з ЄС створить додаткові можливості для торгівлі за рахунок зниження тарифів на імпорт. За оцінками Європейської комісії, реалізація угоди між Україною та ЄС, як очікується, підвищить доходи України близько на 1,2 млрд євро на рік”, – повідомляє прес-служба Єврокомісії.

За умовами угоди, для України будуть поступово усуватися митні тарифи і квоти, а українські закони, норми і правила будуть гармонізовані з європейськими в різних секторах, пов’язаних з торгівлею. Український експорт до ЄС, як очікується, збільшиться на 1 млрд євро на рік.

У виграшній позиції

У першу чергу ЄС зосереджує увагу на малому та середньому бізнесі. На думку першого радника Представництва ЄС в Україні Хосе Романа Леона Лора, саме малі виробництва підтримують стабільність в суспільстві. “Якщо ви хочете побудувати міцну демократію в країні, вам потрібен міцний середній клас. А цей клас формується саме завдяки малому та середньому бізнесу. І це також той сектор економіки, який найлегше адаптується до нових умов. В Європі такий бізнес створює та надає кращі робочі місця, підтримує економіку здоровою. А Європейський ринок – найбільший у світі, тому вихід на нього є не загрозою, а новою можливістю”, – пояснив радник.

У першу чергу від виходу на європейські ринки виграють такі категорії товарів, як одяг і текстиль, продукти харчування, рослинна олія і кольорові метали, вважає директор департаменту європейської інтеграції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України В’ячеслав Цимбал. “Великий потенціал є в галузі українського сільського господарства, зокрема – у постачальників м’яса курки, томатних паст, а також у сфері кондитерських товарів”, – додав він.

Аби допомогти українському бізнесу впевненіше себе почувати в нових умовах, ЄС планує вкласти в нього чималенькі гроші. “Наступного року ми маємо намір вкласти 100 млн євро в національні програми для реалізації деяких ділянок нашої угоди. Це зокрема, програми в приватному секторі для малих і середніх підприємств, для тих, хто працюватиме в тісній взаємодії з Міністерством економічного розвитку”, – зазначив Ендрю Раcбаш.

Водночас, українські підпримства не хочуть надавати інформацію про те, чи скористались вони тією можливістю автономних торговельних преференцій, які в односторонньому порядку надав ЄС Україні, розповіла заступник директора департаменту європейської інтеграції Міністерства економічного розвитку і торгівлі Наталія Сидорук.

“Коли почалась дія автономних преференцій, і коли наша торгово-промислова палата почала видавати сертифікати походження Євро-1, звісно, нашою природною реакцією було бажання дізнатись, хто ж скористався цим. Ми зіткнулись з тим, що підприємства не хочуть надавати нам цю інформацію. Можливо, вони не готові ще психологічно”, – відмітила вона.

“Можливо що зараз (з підписанням економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС) усе зміниться. Але поки та інформація, яку ми отримуємо – ми отримуємо її з торгово-промислової палати. Тому тут дійсно є проблема, і в зв’язку з цим існує поняття вузьконаправлених видів продукції”, – додала вона, відмітивши, що далеко не усі товари українського виробництва можуть пройти сертифікацію і вийти на ринки європейських країн.

Особливості нового ринку

До цього більша частка українського експорту була направлена до Росії. Але після анексії Криму та війни на сході України, торговельні стосунки між країнами зійшли нанівець. Однак, плекати надії на те, що європейські ринки повністю замінять українським підприємцям втрачені російські не варто.

“Європейський ринок не є відокремленим від України. Він не є недосяжним для українських компаній. При цьому очевидно, що стосунки з Росією залишаться тим чинником, який впливатиме на нашу політику та економіку. Тож ми повинні цілком справедливо визнати, що нам навряд чи вдасться повністю переорієнтувати український експорт з російських ринків на європейські. Але, тим не менше, певну компенсаторну норму європейський ринок при цьому може виконати”, – вважає голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

“Угода про асоціацію з ЄС — це лише можливість, успішність використання якої залежить від активності українського бізнесу та уряду України. Ми не повинні недооцінювати потенціал зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, але ми не повинні його й переоцінювати. Сам факт підписання угоди відкриває лінії фінансування та доступи до ресурсів, але багато залежить від того, як ми зможемо цим скористатись”, – додав він.

Водночас, європейський ринок є більш складним для українських товарів, оскільки має більші вимоги і вже сформовані торговельні та економічні зв’язки – їх щільність економічних між країнами ЄС становить не менше 50%.

“Щодо того, як країни торгують в ЄС, то ми бачимо, що фактично більше, ніж 50%, а в окремих країнах і 75% продукції, як, наприклад, це в Австрії, – це експорт або імпорт з країн ЄС. Тобто, для нас це також має бути певним індикатором: країни ЄС дуже зосереджені на взаємних економічних зв’язках. І це зрозуміло, адже ЄС розвивається в цілому. Але в окремих країнах ЄС є свої особливості. Наприклад, Нідерланди мають найменший показник серед інших країн ЄС по відсотку постачання товарів з ЄС – він становить 45,3%”, – розповів експерт. На його думку, такі дані можуть служити підказкою для українських підприємств де їм шукати нішу для свої товарів.

Загалом же Україна за обсягами торгівлі на європейському ринку займає 22 місце серед інших країн, продукція яких представлена в ЄС. “В цьому наші показники близькі до показників Тайваню”, — додав Бураковський. Головними ж китами у постачанні товарів до ЄС є США, Китай та Росія.

Українським підприємцям не варто сприймати зону вільної торгівлі між Україною та ЄС як манну небесну. Після підписання угоди гроші самі собою падати із неба і прямо до кишені не будуть. Тому не дивно, що усі єврочиновники повторюють безкінечну мантру про те, що це лише можливість або інструмент. А те, як українці зуміють нею скористатись – уже їхнього розуму справа.

Джерело

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.