Угода про асоціацію з ЄС: на що сподіватися аграріям

Pdf-версія матеріалу для друку

Сільське господарство є однією з галузей промисловості, умови виробництва та експорту продукції в якій суттєво зміняться після того як положення Угоди набудуть чинності. Мита на переважну більшість агропродукції будуть скасовані, але водночас, щодо деяких позицій будуть запроваджені тарифні квоти. Вони дозволяють завозити до ЄС певну кількість визначеного виду продукції без застосування увізних мит взагалі, а решту – у звичайному митному режимі.

Завдяки скасуванню мит, Україна щороку матиме можливість експортувати в ЄС на 11-12% більше сільськогосподарської продукції, аніж за відсутності лібералізації. Імпорт зросте на 1,5-2%.

Однак! Положення Угоди передбачають досягнення українськими компаніями європейських стандартів щодо якості та безпечності продукції. Вироблена за такими стандартами продукція може безперешкодно потрапити на європейський ринок, а отже відкриває перед виробниками нові можливості для розвитку та зростання.

Зверніть увагу! Угода передбачає, що з часом вимоги до виробництва та якості продукції на українському ринку зміняться у відповідності з вимогами ЄС ,що зрівняє “правила гри” для всіх.

Нові умови поставок сільськогосподарської продукції на ринок ЄС

Агротовари становлять третину від усього українського експорту до Євросоюзу. Україна до ЄС постачає переважно зерно, насіння соняшника, олію, корми для тварин та добрива. З ЄС до України надходить м’ясо, кава, чай, спеції та готові продукти.

Угода передбачає взаємне скасування ввізних мит на більшість сільгосптоварів, однак! воно буде відбуватися несиметрично. ЄС скасує більшість митних ставок одразу, в Україні перехідний період скасування мит триватиме до 10 років. Крім того, в рамках дії автономних торговельних преференцій з 23 квітня 2014 року ЄС вже скасував мита на 83,4% товарних позицій для української сільгосппродукції.

Diagram-04_1

Тарифні квоти

Використання тарифних квот відбувається за двома механізмами:
1) для переважної більшості товарів – за принципом «живої черги» (first come, first served),
2) для обмеженого переліку товарів – імпортер з ЄС має отримати ліцензії у відповідних органах ЄС.

Зверніть увагу! В будь-якому разі саме партнер з ЄС складає заявку на використання квоти та реєструє її у відповідній службі ЄС. Український виробник не бере безпосередньої участі у цьому процесі. Щойно безмитний обсяг тарифної квоти вичерпано, товари ввозяться до Євросоюзу зі сплатою відповідних мит http://bit.ly/Anex_1C, http://bit.ly/Grafik_Ukr, http://bit.ly/Grafik_EU.

Повний перелік товарів та обсяги тарифних квот можна переглянути у Доповненні до Додатку № І-А до Угоди http://bit.ly/Kvoty_KMU. Актуальний залишок тарифних квот за різними видами товарів, що здійснюються в режимі first come, first served, щоденно розміщується на сайті Європейської комісії http://bit.ly/EU_Quotas.

Diagram-4

Відповідність стандартам

Ринок ЄС функціонує на засадах чесної конкуренції, саме тому усі виробники повинні діяти за однаковими правилами. Створюючи ЗВТ, Україна та ЄС погоджуються уніфікувати стандарти, вимоги та систему контролю за якістю продукції.

З часом, передбачається, що відповідність українським стандартам та наявність дозволів Державної фітосанітарної служби означатиме дозвіл експортувати до ЄС, і навпаки. Однак, сьогодні аби мати змогу експортувати, необхідно мати дозволи ЄС за кожною з товарних позицій. Наразі Україна має дозволи на експорт курятини, риби, яєць та яєчних продуктів і взагалі не потребує дозволів на експорт продуктів рослинного походження (тобто українському виробнику не потрібні додаткові документи, окрім український сертифікатів якості та супроводжуючих документів). Розпочата робота по такій продукції як свинина, яловичина, молочні вироби. Водночас, кожен український виробник може отримати персональний дозвіл на експорту своєї продукції до ЄС. Спрощена схема отримання дозволу на експорт продукції тваринного походження (для підприємства): http://bit.ly/sxema_leg, http://bit.ly/sxema_etapy.

Подальша співпраця в рамках Угоди передбачає підвищення стандартів, а отже модернізацію виробництв для усіх компаній, які прагнуть працювати на українському ринку в майбутньому нових умовах. Саме тому, виробникам не варто чекати на ухвалення відповідних рішень владою, а розпочинати курс на модернізацію вже сьогодні.

Заходи контролю

В рамках Угоди Україна та Європейський союз домовились уніфікувати систему контролю при ввезенні та вивезенні продуктів харчування.

Зокрема, у Додатках 10 і 11 до Угоди http://bit.ly/Anex_10, http://bit.ly/Anex_11 вказано принципи та конкретну частоту перевірок, які можуть застосовуватися до різних видів харчової продукції. Це ж стосується стандартних санітарних та фітосанітарних заходів контролю, до яких мають бути готові як українські, так і європейські виробники.

Перелік товарних груп, до яких вони застосовуються, виписано в Додатку IV-А до Угоди http://bit.ly/Ugoda_SFZ.

Нові можливості! Фахівці визначили десять перспективних товарних позицій експорту продовольства з України в ЄС, за якими поки що не здійснюється торгівля, але які є потенційно прибутковими для малого та середнього бізнесу в Україні. Сукупний потенціал цих ринків на найближчі роки, за даними науковців, становить близько 2 млрд. євро.

За аналогічним принципом відібрано і найбільш ризикові для українських виробників товарні групи, умови імпорту з ЄС щодо яких суттєво поліпшились і які раніше не постачалися в Україну з Європи. Потенціал цих ринків – близько 0,7 млрд. євро.

Diagram-5

Джерело: “Українсько-німецький агрополітичний діалог”

Детальніше із дослідженням, зокрема, кодами товарних груп ризикованих та перспективних товарів, можна ознайомитись тут http://bit.ly/AgroDialog