Угода про Асоціацію з ЄС та ІТ-бізнес

Pdf-версія матеріалу для друку

Довідка

Угода про асоціацію Україна-ЄС була підписана 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували документ. Проте в повному обсязі він набуде чинності після ратифікації всіма державами-членами ЄС. Практика показує, що в ЄС така процедура, як правило, займає 3-4 роки. Очікується, що зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС запрацює в повному обсязі з 1 січня 2016 року. До цього для українських товарів діятиме режим автономних торговельних преференцій – знижені/обнулені мита на їх експорт до Євросоюзу.

Угода передбачає взаємну лібералізацію торгівлі товарами та послугами, адаптацію українських стандартів до європейських і подальше поглиблення співпраці між Україною та ЄС в економічній, фінансовій, науковій та соціальній сферах.

Угода не є прямим кроком до набуття членства у Євросоюзі й водночас не створює проблем для співпраці з іншими країнами.

У руслі європейських норм

Вплив Угоди на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в Україні в цілому та ІТ-бізнесу зокрема стосується здебільшого сфери законодавчого регулювання прав як постачальників, так і споживачів ІТ-послуг. Ключовим тут є питання захисту прав інтелектуальної власності як на вироблений в Україні продукт, так і на використовуваний українськими споживачами. Угода відтворює ключові позиції Директиви 2000/31/ЄС, що регулює цей ринок у Європі.

Посилення захисту прав інтелектуальної власності означатиме для бізнесу підвищення захисту інвестицій у нові технології й інноваційні продукги. У разі впровадження дієвих заходів контролю з боку правоохоронних органів і судової системи це в цілому покращить інвестиційну привабливість країни. Проте посилений захист авторських прав означатиме підвищення витрат на купівлю товарів і послуг, які містять інтелектуальну складову. Передусім, як очікується, більш пильною може стати увага європейських споживачів до використання українським бізнесом ліцензійного програмного забезпечення як при наданні ІТ-послуг, так і при виробництві товарів кінцевого споживання.

Важливо! Згідно з Угодою охорону авторським правам на комп’ютерні програми надано в такому самому обсязі, як і літературним творам. Із цією метою термін «комп’ютерні програми» містить попередні дослідні матеріали. Охорона надається математичному виразу комп’ютерної програми будь-якої форми. Ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент комп’ютерної програми, зокрема ті, на яких ґрунтується її інтерфейс, не охороняються авторським правом.

Важливі цифри:
Diagram-08_1

Розмежування відповідальності посередника та власника контенту

Ці норми мають бути впроваджені протягом 18 місяців із дня набуття чинності Угоди:

• Якщо під час передачі / зберігання даних порушено авторські права, провайдер не несе за це відповідальність тоді, коли його функція обмежується лише технічними супроводом. При цьому посередник не ініціює передачу; не обирає одержувача передачі; не обирає та не модифікує інформацію, що міститься в передачі.

• Подібні правила застосовуються і при «кешуванні» інформації, під час якого треті сторони можуть порушувати авторські права.

• Провайдер звільняється від відповідальності, якщо не
знає про протиправні дії, а також оперативно вживає заходів закриття / зняття інформації в разі виявлення таких порушень.

• Розмежування відповідальності не виключає право суду чи органу влади вимагати від провайдера припинити порушення авторських прав.

• Провайдер не повинен ані здійснювати моніторинг інформації, яку він передає чи зберігає, ані шукати факти порушень. Натомість він може бути зобов’язаний передавати всю інформацію про виявлені незаконні дії та порушників компетентним органам.

Доступ ІТ-компаній до фінансування науки

ІТ-бізнес із України матиме більші шанси отримати доступ до програм, що фінансують науку. А надалі – тісніше інтегруватися в європейські виробничі процеси і стати хабом для Research & Development центрів ІТ-компаній із усієї Європи. Наукова співпраця прямо передбачена текстом Угоди. Зокрема, ідеться про просування спільних проектів для досліджень у галузі ІКТ у Рамковій програмі Європейської спільноти наукових досліджень і технологічного розвитку.

Розширення можливості ринку праці для аутсорсерів

Зарплати на ІТ-ринку, як очікується, зростатимуть, оскільки європейські компанії мають дефіцит гарних спеціалістів, особливо середньої ланки. Лібералізація ринку праці в рамках Угоди дасть змогу більш комфортно «переманювати» до себе українських ІТ-шників. Окремі положення документу, цілком імовірно, сприятимуть консолідації ринку.

Зокрема, ідеться про закріплення за роботодавцями прав на комп’ютерні програми, створені в процесі трудових відносин із найманим працівником (нині в Україні це суміжні права роботодавців і найманих фахівців). Це дасть поштовх збільшенню кількості формалізованих компаній, а отже, – детінізації ринку ІТ-послуг

Важливо! Угода не спрощує виїзд на роботу в Євросоюз. Натомість Євросоюз заохочує створення українських підприємств у Європі, а також надання послуг українськими компаніями європейцям.

Особливості надання професійних послуг

Як і низка інших професійних послуг, що надаються незалежними фахівцями, комп’ютерні послуги та пов’язані з ними інші сервісні послуги українських спеціалістів у ЄС можуть надаватися шляхом тимчасового прийому такого фахівця на роботу або через самозайнятих спеціалістів на термін до 12 місяців. При цьому такі фахівці повинні:

• У разі найму на роботу мати досвід роботи в галузі щонайменше З роки та досвід роботи в компанйї (юрособа) щонайменше 1 рік; у разі влаштування як самозайнята особа професійний досвід має становити не менше 6 років.

• Мати диплом про вищу освіту за фахом.

• Не отримувати винагороду від будь-кого на території приймаючої сторони, окрім компанії, що їх винаймає.

• Перебувати на території ЄС не більше б місяців протягом 12-місячного терміну або строку дії контракту, а у випадку з Люксембургом – 25 тижнів.

Аналогічні правила застосовуються й до європейських фахівців, що прибудуть з ЄС.

Переваги для кінцевих споживачів і бізнесу

Для кінцевого споживача послуги телекомунікаційних та ІТ-компаній мають ставати все більш доступними за рахунок збільшення конкуренції та приходу на ринок інноваційних і технологічно розвинених європейських операторів. Угода також має стимулювати розвиток комунікаційної інфраструктури, зокрема відкриття можливості для впровадження в Україні 3-го та 4-го поколінь мобільного зв’язку, а також підвищення рівня безпеки передачі даних. Це дозволить значно поліпшити якість і пришвидшити передачу інформації, відкриє нові можливості, зокрема, розширить спектр послуг для найширших верств споживачів. Крім того, суттєво підвищиться якість комунікаційної інфраструктури для е-торгівлі, сфери охорони здоров’я, управління комунальним господарством, публічної адміністрації.

В Угоді немає прямої вказівки на обов’язковість запровадження в Україні дієвого електронного врядування, проте ступінь розвитку ІТ-сектора, якого може сягнути галузь завдяки залученню європейських інвестицій і  технологій, дозволить упровадити е-уряд уже найближчим часом. Це значно поліпшить умови для ведення бізнесу в цілому, а не лише в ІТ-галузі, адже суттєво спростить комунікацію між підприємцями й органами влади.

Додаткові матеріали:

1. Аналіз впливу Угоди про асоціацію з ЄС на комплексний розвиток електронних сфер урядування, закупівель і комерції та профільні презентації: http://eb.dep145.org.ua/

2. Загальний огляд змісту Угоди щодо захисту прав інтелектуальної власності від Інституту економічних досліджень і політичних консультацій: http://bit.ly/intellectual_rights

3. Угода про асоціацію (Розділ 6. «Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля» та Розділ 9. «Інтелектуальна власність»): http://bit.ly/UGODA_Asso

4. Директива 2000/31/ЄС українською на сайті Верховної Ради: http://bit.ly/200031ЕС

5. Презентація програми «Інноваційна Україна»: http://bit.ly/innovative_UA