Чому звітувати перед ЄС важливо для євроінтеграції України

Зазвичай процес звітування – доволі складний і вимагає багато часу та енергії. Особливо це стосується діяльності відомств та міністерств, які ведуть переговори на міжнародному рівні. Звіти постійно переписуються, в них вносяться корективи, а в результаті все списується на такі собі “складнощі перекладу”. Проте міжнародних непорозумінь можна значною мірою уникнути, якщо підійти до процесу звітування правильно.

21 жовтня 2016 року Ян Трущинський провів воркшоп “Належна звітність як інструмент сприяння імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС” для молодих експертів проекту Європейського Союзу Association4U та комунікаторів українських міністерств. Трущинский, як ніхто інший, знає про проблеми, перешкоди і специфіку ведення переговорів з Європейським Союзом. Дипломат у свій час консультував польського президента з питань євроінтеграції, потім був урядовим уповноваженим на переговорах зі вступу Польщі в ЄС, державним секретарем польського МЗС, а в подальшому – високопоставленим працівником Єврокомісії. Тепер він поділився з українцями своїм досвідом належного звітування та пояснив його правила.

“До складу Євросоюзу входять 28 країн, ще кілька працюють над вступом. Уявіть, скільки запитів та звітів приходить у Брюссель щодня, кожен з яких потрібно не просто прочитати, а й зрозуміти, на якому етапі розгляду того чи іншого питання знаходиться певна країна, чи просувається вона у визначених часових рамках і чи отримала перші результати”, – почав пан Ян Трущинський.

Головна мета звітування в рамках міжнародної співпраці, за його словами, це оцінка відповідальними особами виконаних завдань, роботи тощо. Звіт має давати відповіді на наступніпитання:

  • що саме зроблено?
  • чи достатньо зроблено у встановлених часових рамках?
  • чи виправдовують досягнення та результати витрачені кошти?
  • який прогрес у цілому?
  • які ризики/виклики можуть чекати попереду?

Чим краще розкриті у звіті ці питання, тим об’єктивнішою і прозорішою буде оцінка, сформована уповноваженими людьми.

За словами Яна Трущинського, правильне та регулярне звітування корисне не тільки для сторін проекту, але й для самих комунікаторів міністерств та відомств. Адже звіт дасть зрозуміти, чи правильним шляхом рухається проект. Більше того, звітування інформує суспільство, а це, власне, є задачею кожного комунікатора. Зрештою, звіт – це доказ того, що міністерство працює, має певні досягнення, і йому можна довіряти.

Що ж потрібно для написання правильного звіту?

У першу чергу, слід визначити конкретні завдання та цілі, кінцевий термін реалізації окремих процесів/проектів, ретельний підхід усіх залучених у процес сторін, стандартизовані формати звітності центральних органів виконавчої влади, узгоджену урядову процедуру опрацювання висновків та рекомендацій.

Стандартизований звіт має містити у собі наступні елементи:

  • опис кінцевих та проміжних цілей, як це зазначено в Угоді про асоціацію
  • опис завдань
  • визначення відповідального міністерства
  • стан справ із законодавчим наближенням (основне питання, на яке варто орієнтуватися: у якій точці ми знаходимося?)
  • якщо є затримки певних процесів, пояснення причини та заходи для покращення ситуації
  • оцінку витрат на виконання завдань

І найважливіше – законодавчі положення повинні відповідати законодавству ЄС, а кожен звіт повинен бути опрацьований координаційним органом на політичному рівні та включений до загального щорічного звіту діяльності в рамках Угоди про асоціацію (профільні міністерства повинні звітувати щоквартально).

Необхідним доповненням для збору, опрацювання та інтегрування даних, пов’язаних з імплементацією Угоди про асоціацію, є IT-інструменти. Втім, досі їх застосування в Україні в контексті Угоди про асоціацію було дуже обмежене, хоч спроби розробити такі інструменти були в минулому, а ще одна спроба знаходиться на стадії реалізації саме зараз. Судячи з досвіду Польщі та інших країн ЄС, IT-інструменти сприяють загальній ефективності.

І наостанок, Ян Трущинський підкреслив значущість «дорожньої карти» взятих перед ЄС зобов’язань. Вона не просто визначає часові рамки і послідовність їх виконання, але й дає розширене пояснення багатьом термінам і рішенням, а також дозволяє вносити зміни та корективи, якщо попередня стратегія виявилася невірною.

Опубліковано у Новини | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.