Право власності на «мозок». Що необхідно змінити Україні

intellect

Перш ніж змінювати економіку з сировинної на інноваційну, Україні потрібно, насамперед на законодавчому рівні, налагодити систему захисту інтелектуальної власності, в тому числі авторських прав.

Основною причиною піратства стало не гальмування розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, а наша пострадянська ментальність та “бідність” – як моральна, так і матеріальна.

Такі зміни – не лише вимоги США та ЄС (хоча це одне із зобов’язань країни згідно з Угодою про асоціацію), але й потреба вітчизняної економіки. Цього року Україну було занесено до “301-го списку” як країну з високим рівнем інтернет-піратства.

Мене, як експерта в галузі Hi-Tech продуктів та технологій, це не дивує, адже в нашій країні 83% програмного забезпечення є неліцензованим, 90% відео- та аудіоконтенту є піратським, а українські автори щороку втрачають 1,5–2 млрд грн через відсутність чітко прописаної законодавчої бази.

Для прикладу: в ЄС 37% ВВП створюють компанії, що використовують інтелектуальну власність для створення своїх продуктів чи послуг, завдяки цьому 26 млн громадян забезпечені робочими місцями.

А в Україні навіть немає досліджень з цієї тематики – не кажучи вже про державну статистику щодо частки інтелектуальної власності на виробництві на кожного співробітника, як це зазвичай розраховують у ЄС.

Щоб наповнити український бюджет та захистити права вітчизняних авторів, Мінекономрозвитку розпочало реформу сфери інтелектуальної власності. Першими кроками мають стати боротьба з інтернет-піратством, нова модель колективного управління та легалізація програмного забезпечення урядових організацій.

Одним із пріоритетних напрямків роботи Департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності міністерства став аналіз сфери управління інтелектуальною власністю та законодавства в Україні та в країнах ЄС.

На жаль, українські показники виявилися значно нижчими, ніж в ЄС, тоді як людський капітал у нас – на рівні розвинених країн Євросоюзу.

Що ж обумовлює серйозну проблему сьогодні – відтік кваліфікованих кадрів, відсутність інвестицій в економіку знань та в трансфер технологій, інкорпорація продуктових компаній за кордоном тощо?

Тож, розуміючи всю серйозність реформи, ми вдалися до наступного серйозного кроку – залучили експертів та фахівців профільних і суміжних галузей, зокрема профільних експертів з ЄС та США, Європейську бізнес асоціацію, Американську торговельну палату, представників медіа та інтернет-провайдерів, провідних юридичних компаній та інших експертів цієї галузі.

На наступній стадії нашої роботи ми стикнулися зі значними складнощами – реформуванням ще “совкової” державної системи інтелектуальної власності, яка складається з безлічі слабких та неефективних державних структур – Державної служби інтелектуальної власності, Укрпатенту, Інтелзахисту, Українського агентства авторських та суміжних прав та інших органів із роздутими штатами працівників та функціями, що дублюються.

Тому й не дивно, що найбільше нашим реформам пручаються керівники перелічених структур, які очолюють їх десятиліттями й не сприймають жодних змін.

Черговий крок – питання захисту авторських прав в інтернеті як найбільш недорозвиненій галузі з точки зору авторського права. Шлях формування ефективної системи захисту авторських прав в інтернеті передбачає вирішення вагомих проблем на законодавчому рівні, які уповільнюють якісні зміни в реформі. Серед них:

  • відсутність механізму, що дозволяє оперативно блокувати або видаляти незаконно розміщений контент в мережі інтернет;
  • відсутність у нормах українського законодавства чітко прописаної процедури захисту прав правовласників у мережі інтернет;
  • відсутність у національному законодавстві положень, які б зобов’язували українських провайдерів хостингу, операторів або провайдерів телекомунікацій сприяти захисту прав правовласників у мережі інтернет.

Для їх вирішення ми створили міжвідомчу робочу групу при Мінекономрозвитку, яка розробляє низку змін до закону України “Про авторське право і суміжні права” та багатьох інших нормативно-правових актів щодо протидії інтернет-піратству, щодо діяльності організацій колективного управління, крім того, ведеться робота із легалізації програмного забезпечення в органах влади.

Зокрема, пропонується надати можливість автору та правовласнику вимагати у власника інтернет-сайту або компанії, в якої цей сайт технічно зберігається, заблокувати доступ до програм, фільмів, музики, інших продуктів інтелектуальної праці, які були розміщені незаконно.

Блокування відбуватиметься протягом 24 годин.

Ми поступово втілюємо всі вимоги ЄС з питань інтелектуальної власності та норми, що зафіксовано в нашій угоді про співпрацю.

Втім, лише законодавчо ситуацію не зміниш – нам треба змінювати правосвідомість та розуміння власної відповідальності за користування неліцензійним програмним забезпеченням, так само, як і за прослуховування музики та скачування фільмів з піратських сайтів.

Для цього розробляється короткий онлайн-курс щодо переваг реформи інтелектуальної власності та чесного використання “авторського продукту” і розвінчання міфів, який буде розповсюджено серед широкого населення.

Тим не менше, ми знаємо, що впровадження реформи дозволить знизити рівень інтернет-піратства в Україні, залучити інвестиції, створити нові компанії і робочі місця, забезпечити наповнення держбюджету за рахунок відрахувань від легального обороту об’єктів інтелектуальної власності. Ці кошти можуть бути спрямовані на соціальне забезпечення та інші потреби.

Всі ці кроки складають фундамент для створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Вони унеможливлять застосування економічних санкцій до України як “пріоритетної країни” у “Спеціальному списку 301”, а також приведуть законодавство України у відповідність до законодавства країн Європейського союзу, чого, власне, і вимагає Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Олена МінічАвтор: Олена Мініч, директор департаменту цифрової економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі

Джерело

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.