Медовий експорт: як українські бджолярі захопили ринок ЄС та чому можуть його втратити

мед 1

Україна поступово стає провідним експортером меду до Євросоюзу. За останні десять років обсяг експорту українського меду збільшився у сім разів, в основному за рахунок поставок в європейські країни.

І це не межа – адже ЄС вважається найбільшим у світі споживачем меду. Щорічно там з’їдають 150 тис. тонн солодкого продукту – 27% всього світового споживання.

За підсумками минулого року обсяг експорту українського меду склав 36,3 тис. тонн. Завдяки відкриттю ринку і появі квот українські виробники змогли наростити свій експорт до ЄС на 67,6% – більш ніж у півтора рази. В одну лише Німеччини минулого року було експортовано 11,5 тис. тонн меду. Трохи менше – 7,8 тис. тонн – було продано в Польщу.

Усе це дало змогу уряду говорити про мед як про найперспективнішу статтю українського експорту. Тим більше, що квота нинішнього року на безмитний експорт меду в ЄС була вичерпана буквально за кілька днів.

Високі темпи зростання експорту очікувалися і в нинішньому році.

Проте, всупереч очікуванням, цьогорічні обсяги експорту мають трохи “просісти”. За даними Міністерства аграрної політики, за підсумками 10 місяців було експортовано 25 тис. тонн меду – трохи менше, ніж в аналогічний період минулого року (27,2 тис. тонн).

Що зумовило такий спад?

Тим більше – в ситуації, коли мед експортує все більше й більше компаній!

“Європейська правда” вирішила розібратися в цьому, поспілкувавшись з керівниками українських компаній-експортерів.

Основні покупці українського меду, дані Мінагро

Основні покупці українського меду, дані Мінагро

Провідні українські експортери меду вже багато років працюють на ринку ЄС. Один з них – компанія “Бартник” з міста Ізяслав Хмельницької області. За словами її комерційного директора Вадима Паньковского, компанія має вже 20-річний досвід продажів у країнах ЄС, насамперед – у Німеччині.

При цьому в компанії запевняють: особливих проблем з продажами в ЄС немає, покупці самі шукають саме український мед.

Як правило, знайти покупців проблем немає – вони приїжджають, беруть проби для аналізів і після цього підписують контракт“, – каже Паньковський.

Інтерес до українського меду в Європі дуже великий. Основними виробниками меду в Західній Європі є Іспанія, Франція і Німеччина, але їхні обсяги виробництва недостатні для Європи, а собівартість виробленого меду виходить високою“, – погоджується директор компанії “Товариство Жень” з Київської області Анатолій Харковенко.

По суті, в ЄС конкуренцію українському меду елітних сортів може скласти лише Угорщина. Хоча і в угорського меду собівартість значно вища українського”, – уточнює він.

Цікавий момент – хоча в східноєвропейських країнах сильне власне виробництво, вони також активно купують мед з України.

Українські виробники впевнені, що це неспроста. “Можна говорити, що значна частина меду, який продається в Західній Європі як болгарський або румунський, насправді має українське походження“, – упевнений Паньковський.

мед 2

Водночас при виході на європейські ринки українські компанії стикаються з активною торговельною політикою китайських і південноамериканських компаній.

З китайцями дуже складно конкурувати, оскільки у них величезні обсяги виробництва, що впливає на ціну, а головне – вони дуже гнучкі й завжди готові внести корективи у своє виробництво за бажанням покупців“, – говорить Паньковський.

При цьому виробники визнають – Україна цілком могла б наростити обсяги експорту меду в ЄС, навіть без збільшення квот.

Просте порівняння – Україна займає четверте місце в світі за виробництвом меду (поступаючись Китаю, Аргентині та Туреччини), але лише шосте – за обсягами експорту в ЄС.

Я неодноразово спілкувався зі своїми німецькими партнерами, і вони визнають, що основна проблема – це побоювання, що українські виробники не зможуть вчасно виконати замовлення. Перш за все – з політичних причин. Якби цих проблем не було, ми змогли б потіснити багатьох інших експортерів, у тому числі латиноамериканців“, – визнає Паньковський.

Ще одна проблема – нинішнє зростання українського експорту меду в ЄС значною мірою може “з’їсти” зниження цін.Зараз на європейському ринку дуже активна Аргентина. Традиційно вона продавала свій мед в США, але зараз там виникли проблеми. Як наслідок – у них накопичився величезний обсяг з минулого року, який вони готові продавати в ЄС з великими знижками“, – відзначають у “Бартнику”.

Загостренням конкуренції виробники пояснюють і нинішній спад – як за обсягами експорту, так і за цінами реалізації.

Однак найбільшою загрозою вони вважають… внутрішню конкуренцію.

Ще кілька років тому мед з України в ЄС продавали 10 компаній. Зараз – більше 50. Просто в уряді сказали, що це найвигідніший бізнес“, – каже Паньковський.

Головна проблема – в тому, що збільшення попиту на український мед сприяє виходу на цей ринок нових компаній-експортерів, не знайомих з його особливостями.

У деяких експортерів навіть немає свого виробництва. Вони шукають партнера в ЄС, отримують передоплату, а потім починають скуповувати мед у виробників. Звісно, в такій ситуації ці компанії не можуть забезпечити необхідну якість, – говорить Анатолій Харковенко. –

Наші німецькі партнери відзначають, що за останній рік у них вдесятеро зросла кількість пропозицій з України. ‘У вас що, в десять разів зросло виробництво?’ – питають вони“.

У такій ситуації українські експортери самі працюють на зниження ціни, що б’є по добросовісних експортерах.

Самі виробники вважають, що виходом із такої ситуації може стати посилення контролю за якістю меду. Серед іншого, це дозволить закрити ринок перед низькоякісним китайським продуктом, який з 2016 року дуже легко зможе поставлятися на ринок України через країни ЄС за нульовою митною ставкою.

Одним з перспективних напрямків сьогодні є вихід на ринки ЄС з продуктами, які мають значно вищу додану вартість.Якщо досі ми постачали мед в ЄС в 200-літрових бочках, як сировину, то тепер ми готуємося продавати його розфасованим у власну тару від 15 г до 1,5 кг під українським брендом“, – розповідають у “Товаристві Жень”.

мед 3

Ще один вихід – отримання сертифікатів екологічної продукції. Як вже писала ЄвроПравда, хоча такі сертифікати непросто отримати, вони відкривають перед експортерами ринок з меншою конкуренцією і більшою вартістю продукції.

У “Бартнику”, де планують найближчим часом отримати такий сертифікат, уточнюють – перехід на екологічні норми виробництва, наприклад – повернення до дерев’яних вуликів, практично не вимагає додаткових витрат, але збільшує вартість продукції на 10-15%.

За останні кілька років український експорт меду до ЄС зробив величезний кількісний ривок. Тепер залишилося лише довести якість продукції і захиститися від недобросовісних експортерів.

Стаття підготовлена “Європейською правдою” в рамках інформаційної кампанії “Сильніші разом!”

Джерело

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.