Ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС: що чекає Україну після

Ратифікація Угоди про асоціацію України з Євросоюзом відбулася. За це одночасно проголосували депутати Верховної ради в Києві і депутати Європейського парламенту з Страсбурзі. Президент України Петро Порошенко у своїй промові назвав підписання цього документа історичною подією і порівняв сьогоднішній день із тим днем, коли Україна здобула незалежність. «Доручаю уряду вже завтра затвердити план виконання угоди і втілювати його з першої ж хвилини», – сказав він.

Отже, з 17 листопада в Україні почне працювати новий українсько-європейський орган – Рада асоціації. Він буде наділений повноваженнями у разі необхідності змінювати текст угоди вже після ратифікації. Однак експерти побоюються, що цим може скористатися «третя сторона». Зокрема, від Російської Федерації вже надходили пропозиції внести зміни в цей документ.

Попри значущість події, настрій у деяких українських парламентаріїв був не особливо святковим. Буквально за годину до цього їм довелося прийняти інші закони – про введення особливого порядку самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей терміном на три роки, а також про проведення позачергових місцевих виборів у цих регіонах і про амністію учасникам НВФ.

«Ми повинні розуміти, що зараз ми, з одного боку, говоримо про позитив у зв’язку з ратифікацією [угоди] з ЄС, але з іншого – емоції зашкалюють. Тільки що незрозуміло яким чином було проголосовано законопроекти про встановлення особливого режиму на Донбасі та амністії [бойовиків]. Ці закони стовідсотково будуть впливати зокрема і на економічні показники нашої держави та на наші відносини з Європою», – емоційно заявив лідер партії «Свобода» Олег Тягнибок у коментарі журналісту Forbes.

Далека перспектива

Експерти в бесіді з Forbes зійшлися в думці, що, незважаючи на труднощі, з якими зіткнеться економіка України попервах, кінцеві результати цього варті. «Початковий період адаптації для України буде складним, але без цього процесу сподіватися на державність і державу Україні не доводилося. Це не тільки питання ратифікації асоціації, а справді початок становлення незалежності», – вважає Давид Жванія, голова парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

«Ключові позиції в угоді з ЄС – реформи, боротьба з корупцією, адаптація українського законодавства до європейського. Торгівля (зона вільної торгівлі) також важлива», – пояснює заступник голови адміністрації президента Валерій Чалий.

Прикметно, що Партія регіонів у сесійній залі теж підтримала євроінтеграцію України. «Щоб домогтися гармонізації економічних відносин як із ЄС, так і з тими торговими партнерами, які сьогодні є в України, нам треба буде пройти ще великий шлях. Головне завдання – відкласти політику і займатися захистом інтересів українських виробників, а отже, українського народу», – дещо патетично прокоментував підсумки голосування секретар президії політради ПР Борис Колесніков.

На його думку, Україна зараз потребує деякої поблажливості з боку Європейського союзу. «ЄС потрібно розуміти нас, як США розуміло післявоєнну Європу. Якщо будуть пропонувати товари та послуги і тим самим руйнувати українські підприємства, вони не доб’ються нічого», – вважає він.

Не чекати забагато від сьогоднішнього «кроку до Європи» радить Ерік Найман, керуючий партнер Capital Times: «Ця ратифікація – сута формальність. Експорт та імпорт України сильно не зміниться до кінця 2016 року – через відстрочки застосування зони вільної торгівлі. Але, безумовно, це позитивно вплине на інвестиційний клімат країни. Після ратифікації уряду необхідно почати низку економічних реформ, про які раніше говорив Яценюк, щоб пізніше ми змогли побачити ефект», – вважає Найман.

Крім проведення реформ, керівництву України доведеться всерйоз задуматися про захист внутрішнього ринку країни. Інтеграція в європейські структури, крім того, що дасть багато позитивних імпульсів для розвитку економіки, ще й поставить перед Україною значні обмеження. «Наприклад, у питаннях енергетики, сільського господарства, розвитку легкої промисловості і тих галузей, які Україна активно розвиває. Тепер ми повинні рахуватися з певними критеріями, які висуває ЄС до якості продукції. Що, до речі, дуже добре», – констатував Тягнибок.

Говорячи про відносини з РФ в контексті зближення України з Євросоюзом, аналітики не чекають якихось кардинальних змін політики «північного сусіда». «Росія активно ініціює торговельні війни з Україною ще з 2006 року. Гірше було торік, коли у нас була «дружба-мир», і раптом РФ в односторонньому порядку призупиняє поставки наших товарів», – розповідає Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова. Такої ж думки дотримується і Найман: «Гадаю, це ніяк не позначиться, тому що їй [Росії] пішли на поступки. У торгових відносинах гірше вже не буде», – каже він.

Бізнес по-європейськи

«Український бізнес отримує додатковий час для підвищення конкурентоспроможності», – так описують експерти вигоду, яку отримають українські підприємці. За даними Держслужби статистики України, експорт до ЄС у першій половині 2014 року зріс на 14,9% в річному обчисленні.

«Все, що може, Україна вже експортує. Будемо сподіватися на краще, а там подивимося. Сподіваюся хоча б на такий баланс, при якому не буде втрати робочих місць. Дуже великі інвестиції і неконкурентна економіка – подивіться, скільки коштують кредити на заході для підприємств, і скільки коштують усередині країни. Якщо влада вирішить хоча б питання кредитних відносин у параметрах ЄС, щоб захистити українські підприємства, це вже буде крок уперед», – вважає Колесніков.

При цьому експерти заявляють, що різка девальвація гривні вже створила набагато серйознішу перешкоду для імпорту в Україну порівняно з відстрочкою поступової ліквідації імпортних мит, середній рівень яких наразі складає близько 4%.

Політики та експерти сподіваються на те, що тепер Україна отримає базові інструменти, які дозволять побудувати дійсно ринкову економіку, оскільки до цього доводилося перебудовувати пострадянську. «По суті, у нас постійно відбувалося латання дір, тепер ми зможемо побудувати реальну економіку і претендувати на те, щоб стати повноцінним учасником великого економічного світу, – вважає Давид Жванія. – У нас з’явиться реальний інвестиційний капітал, якого раніше не було. Капітал із колишньою вартістю не може бути інвестиційним».

Джерело

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.