Зона вільної торгівлі – що загрожує аграріям

Хоча економічна частина Угода про асоціацію з ЄС ще не підписана, українська влада вже планує почати переговори щодо збільшення Європейським союзом обсягів тарифних квот по сільськогосподарській продукції.
Про такі плани у вівторок 10 червня на прес-конференції повідомив заступник міністра аграрної політики і продовольства Андрій Дикун. Заступник міністра не назвав повного списку позицій, за якими планується почати переговори. За його словами, перегляд буде стосуватися лише деяких позицій, по яких нинішні квоти найбільш мізерні. “Ці квоти, якщо про них говорити, вони відверто смішні, по меду – 5 тис. тонн, цукру – 20 тис. тонн, ячмінної крупі, борошну – 6 тис. тонн, крохмалю – 10 тис. тонн. Це питання ми піднімаємо і будемо піднімати”, – заявив чиновник. За його словами, з боку європейських партнерів є розуміння питання в цьому напрямку і готовність обговорювати питання щодо збільшення квот.
Втім, аграрні експерті переконують – насправді перегляду потребує не озвучені позиції, а інші, насамперед м’ясо птиці та зерно. Саме ці позиції наразі є найбільш болючими для українських виробників.
Зокрема, у 2014 році в ЄС очікують значного зросту виробництва деяких видів сільгосппродукції, зокрема – зернових. Через це обсяг безмитного імпорту української пшениці може бути значно знижений – навіть попри те, що Україна саме зараз підписує з ЄС угоду про асоціацію. Наразі українські зернотрейдери експортують до ЄС до 8 млн тон пшениці щорічно, але після підписання Угоді ЄС має право зменшити цей обсяг до 1 млн тон.
Таким чином, формально початок дії режиму вільної торгівлі призведе до погіршення умов експорту зернових.
В міністерстві не повідомляють, чи буде квота на пшеницю предметом переговорів. Втім, за словами незалежного експерта Тараса Качки, який раніше приймав участь у переговорах щодо створення зони вільної торгівлі України та ЄС, зараз існують всі підстави для зміни квот на зернові. “Договір із ЄС укладався при інших умовах, коли там діяли високі мита на зернові. В останні роки вони були знижені до нуля і в таких умовах українські компанії збільшили обсяги своїх поставок в ЄС до 6-8 млн тон на рік. Тепер можна говорити, що ситуація у двосторонній торгівлі змінилися і обсяг у 8 млн тон на рік відповідає новим умовам”,– пояснив він.
Також існує велика вірогідність досягти перегулу квот ЄС на поставки українського м’яса птиці – наразі вона складає 36 тис тон на рік з можливістю збільшення до 40 тис тон. Про необхідність домагатися збільшення українських квот вже заявила Асоціація “Союз птахівників України”. На думку представників асоціації, збільшення європейських квот дозволить компенсувати втрати українських виробників з-за поступового закриття російського ринку. За словами голови асоціації Олександра Бакуменка, цього року об’їм експорту української курятини складе 170-180 тис. тон. “Наскільки це буде виконано, зараз важко сказати, тому що Митний союз закритий, але ми постараємося вийти на інші ринки “, – сказав він. Зокрема, через закриття ринку Митного союзу, втрата з експорту курятини на рік становить майже третину — близько 50 тис. тон.
Гендиректор Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Володимир Лапа, вважає, що саме м’ясо птиці стане ключовим пунктом переговорів про перегляд квот. “Насьогодні це найболючіше питання. Наша квота в ЄС складає 36 тис тон на рік, тоді як птахівники за пару років готові збільшити свій експорт в Європу як мінімум до 100 тис тон. Саме тому українська позиція — домагатися повної відміни квот на цю продукцію”,– пояснив він. Тарас Качка уточнює – як і у випадку із зерновими, тут можна довести зміну умов торгівлі. “Під час введення переговорів більшість українських підприємств не пройшла європейську сертифікацію. Як результат – наш експорт м’яса птиці в ЄС не перевищував 14 тис тон на рік. Тепер наші компанії пройшли сертифікацію – і умови двосторонньої торгівлі суттєво змінилися”,– пояснив експерт.
Одночасно експерті не радять виносити, принаймні – зараз, на перегляд позиції, озвучені заступником міністра АПК. “Про який перегляд можна говорити, якщо експорт українського цукру в Європу ще не почався, а експорт крохмалю був мінімальним. Для початку треба використати наявні квоти, а вже потім піднімати питання про їх перегляд”, – впевнений Тарас Качка.

Джерело

Опубліковано у Новини. Додати до закладок постійне посилання.